Учитель кабардинского языка и литературы Шереужева Жанна подготовила открытый урок на тему : «Дэ зыри тщыгъупщакъым».
Хэку зауэшхуэм теухуа макъамэ къоуэ.
Шэр1ужь Жаннэ (пэщ1эдзэ псалъэ):
Сэлам гуапэ фызох нобэрей пэк1ум кърихьэл1а псоми. Сынывохъуэхъу ди къэралым Хэку зауэшхуэ блэк1ам Тек1уэныгъэр къызэрыщихьрэ илъэс 66-рэ зэрырикъум папщ1э. Феда1уэ ик1и феплъ Псыгуэнсу къуажэм дэт МОУ еджап1э № 3-м и еджак1уэхэмрэ егъэджак1уэхэмрэ ягъэхьэзыра «Дэ зыри тщыгъупщакъым» композицэм.
1941 гъэм мэкъуэуэгъуэм 22-м нэмыцэ зэрыпхъуак1уэхэр ди Хэку мамырым къытеуауэ щытащ. Ик1и а зауэр ек1уэк1ащ илъэсипл1 енк1э. Махуэ минрэ щипл1рэ пщык1уийк1э пэщ1этащ ди къэралым и зауэл1хэр фашист хьэк1экхъуэк1эхэм. А зауэ гуащ1эм, я Хэку яхъумэжу хэк1уэдащ мелуан 30-м нэс.
Хуабжьу хьэлъэу щытащ япэ махуэхэр ди совет сэлэтхэм я дежк1э. Бийр хуабжьу къыдэбгъэрык1уэрт: ди сэлэтхэм я къарур зэхуэдэтэкъым. Нэхъ удын хьэлъэ дыдэ зытехуахэр ди къэралым и къухьэп1э гъунапкъэхэм щыта зауэл1хэрщ - Брест быдап1эм и хъумак1уэхэрщ. Зауэм щыщ1идза япэ сыхьэтхэм хэк1уэда щ1алэщ1эхэрщ зи гугъу щищ1ри мы уэрэдым .
Уэрэд «Грусные ивы»-зыгъэзащ1эр К1ущ Каринэ.
Щоджэнц1ык1у Алий «Шагъдий гъэшхахэм техутэ».
1. Мэкъуауэ Азэмэт
Совет хэку хуитым и бынхэу
Гъащ1эм и дахэм еса,
Насып зэхэлъыр зыухуэу
Зи гъащ1эр лъап1эу лъыта!
Щхьэхуитыныгъэр уи бийхэм
Гущ1эгъу къыпхащ1у къыуатакъым,
Лъыр иумык1уту ц1ыхугъэм
И гъуэгур нобэ бгъуэтакъым.
Блэк1а зауэшхуэхэм уи л1ыгъэр
Щ1ыгум и ц1ыхум ящ1эж,-
Ди губгъуэ дахэхэр дэпагэу
Тек1уэ уэрэдхэр жа1эж.
Бийм ущытек1уэу есауэ
Л1ыгъэр къыщалъхур уи хэкущ,
Наполеонхэу щык1ахэр
Зыгъэпудахэр уи фочщ.
На1уэщ уи тхыдэр си хэкум,-
Бийр къозэгъыфыркъым уэ иным,
Фашист нэпсейхэм я лъапсэр
Щыкъутэжынущ уи дежым,
2.Бекъалды Миланэ
Дэращ лъыгъажэм тек1уэнур
Дэращ зи дыгъэр бзий хущхъуэр,
Дэращ бэлыхьыр зыгъэсу
Насыпым ц1ыхур хуэзышэ.
Еуэ, хэку лъэщым и щIалэ,
Адэжь и щIапIэр гъэпагэ,
И гъуэм ихуэжыркъым блэ бзаджэр,
Мис, ди щIы кIапэм къытопщхьэ!
Уи лъакъуэ лъэщыр тегъэуви
Езым и хэкум щылIыж,
Лъыр зыщIифауэ ди къуэшхэм
Хуиту цIыху гъащIэр етыж.
3.Шэр1ужь Миланэ:
Зэгъащ1э ф1ыуэ, си хэкум,
Къыуита уи гуащ1эр хуитыгъэм
Ук1к1э щык1ахэу фашистхэм
Уэрщ и к1уэдып1эр я лъапсэм.
Да1уэт, уафэпшэр зезыхуэр
Уи хьэуа кхъухьхэу къаргъейхэрщ,
Д а1уэт, ди щ1ыгур щ1эзджызджыр
Уи танкэ лъэщхэу ежьахэрщ.
Еплъыт, тенджызхэр щ1эукхъуэр
Уи линкор инхэм я гуащ1эрщ,
Къуажэ, щыхьэрхэр щ1эхъуахъуэр
Уэ уи жыр топхэм я макъхэрщ.
4.Бекъалды Алинэ :
Еуэ, шагъдийхэу гъэшхахэм
Къэбэрдей щ1алэр техутэ,
Пц1ащхъуэр щ1эмыхьэу щ1эгъапхъуи
Лъэпщ джатэр ноб эгъэхахуэ!
Ди хэку къыхэк1а шухэр
Л1ыгъэ зехьап1э дихуащ,
Феуэ фашистхэу лъыгъажэм,
Ди хэкум ахэр къепхъуащ.
Тхъумэнщ ди бынхэр , анэжьхэр,
Тхъумэнщ адэжьхэм я лъапсэр,
Фашист лъэбжьанэм ф1этхынщи
Хуит къэтщ1ыжынщ ди къуэщхэр.
5. Дол Ислъам (К1ыщокъуэ Алим «Си фочым 1эпл1э есшэк1ауэ»
Си фочым 1эпл1э есшэк1ауэ,
Окоп блын щ1ы1эм зызогъэщ1,
Гупсысэ хьэлъэр къыстеуауэ,
Абы сэ си гум ныхегъэщ1.
Мэгубжь сигу 1элыр, зешхыхьыж,-
Ди адэжь и унэм бийр щ1ыхьащ.
Лейзехьэр и щхьэм къыщотхъуж,
Си анэжьым гуауэр жьэхихьащ.
Нэмыцэр хуэму бжьэпэм док1,
Къурш щхъуант1э дахэм щыту йоплъ,
Щ1ыгу сыщап1ами тетын лъок1,
Ар сыту хьэлъэ. Си гур къоплъ.
Ар бийм хуэздэнкъым, щ1ы уи ф1эщ,
Абы и щ1ап1эм сынэсынщ,
Ди щ1ыгу къарук1э сэ сылъэщщ.
А бийм сэ маф1эр лъызгъэсынщ.
6.Гъуэтыж Аминэ:
Дагъэк1ырт зауэм ди ц1ыхубзхэм, я нэпсыр щ1аутхык1ыу, я адэхэр, я щхьэгъусэхэр, я къуэхэр, я дэлъхухэр…
Зауэ 1энат1эм щы1утым ди зауэл1хэм зыхащ1эрт къызэранэк1а ц1ыхубзхэм къыхуа1э лъагъуныгъэмрэ пэжыныгъэмрэ. Ик1и а гупсысэ 1эф1хэм дэрэжэгъуэ къаритт, къаруущ1э къахилъхьэрт щысхьыншэу бийр зэтекъутэнымк1э.
Къэлъытэгъуейщ ди ц1ыхубзхэм зауэ лъэхъэнэм яхузэф1эк1ар тылым щылажьэк1эрэ.
7.. Бекъалды Алинэ:
Зауэл1хэм зыщагъэпсэху зэман к1эщ1хэм деж уэрэдыр я 1эпэгъут. Къыпщыхъут а дакъикъэхэм сыт хуэдэ гупсысэ хьэлъэри абыхэм ящхьэщык1ауэ. Апхуэдэ уэрэдхэм ящыщ зыщ мы иджыпсту нывжет1энури.
Уэрэд «Огонек» - зыгъэзащ1эр Бекъалды Алинэщ.
6 .Къанкъул Лианэ:
Ди къэралым тек1уэныгъэр къыхуэхьыным ерыщу пэщ1этащ балигъхэм нэмыщ1 зи 1эпкълъэпкъ зэрымыубыда сабийхэри, балигъ ныкъуэдыкъуэхэри.. Илъэс пщык1уий иримыкъуахэр фронтым к1уэну щ1элъэ1ухэрт. Апхуэдэхэм ящыщ зыщ мы уэрэдым хэт Ленинград щыщ щ1алэщ1эри.
Уэрэд «Шёл ленинградский паренёк» - зыгъэзащ1эр хорым хэт 5-нэ классхэм щ1эс еджак1уэхэрщ.
10. Дол Лиана:
Достойный вклад в разгром врага внесли сыновья и дочери Кабардино- Балкарии.
В суровые осенние дни 1941 года трудящиеся нашей республики по своей инициативе начали формирование кавалеристской дивизии. И командование Красной Армии послало в формируемую дивизию опытных командиров и политработников.
Летом 1942 года на Южном фронте создалось тяжелое положение. Тогда и вступила в бой наша 115-ая кавалерийская дивизия.
Количественный состав дивизии составлял 5550 человек. Около 90% бойцов и командиров были представителями коренных народов - кабардинцев и балкарцев. В ожесточенных боях погибло много кавалеристов.
Ожесточенные бои происходили в районе станицы Мартыновка, где наша дивизия понесла большие потери кавалеристы 115-ой дивизии не дали прорваться к Волге, отражая бешенный натиск врага между Доном и Волгой.
Герои 115-ой кавалеристской дивизии отважно сражались на фронтах Великой отечественной войны, не щадя жизни во имя нашей Победы.
Послушайте, с каким письмом обратились к совету ветеранов 115-ой кавалерийской дивизии и всем жителям Кабардино-Балкарской Республики глава администрации Мартыновского района и председатель районного совета ветеранов войны и труда И. Козинченко и Н. Лемешко.
10. Карина «Память сердца» - так называется письмо.
«Администрация Мартыновского района Ростовской области, районный совет ветеранов с интересом восприняли сообщение о том, что готовится к изданию книга об истории 115-ой Кабардино-Балкарской кавалерийской дивизии. Трудящиеся и все население района помнят о заслугах воинов дивизии в Великой Отечественной войне. Навсегда в памяти нашей останутся июльские дни 1942 года, когда бойцы 115-ой дивизии ценною своей жизни отстаивали каждую пядь мартыновской земли. Начиная с пшеничных полей у хуторов Батлаевки и Московского, кавалеристы с боями прошли до восточных границ Мартыновского района. Несмотря на значительное превосходство в вооружении и людских ресурсах, фашисты встретили настолько ожесточенное сопротивление советских войск, в лице бойцов Кабардино-Балкарии, что были вынуждены перебрасывать резервы с других участков Донского фронта. С тяжелыми боями дивизия отступала, оставляя на своем пути братские могилы павших бойцов. Проявив мужество и героизм, бойцы 115-ой Кабардино-Балкарской дивизии получили в Сальских степях и боевое крещение, и проявили военную зрелость. В слободе Большая Мартыновка удивительное мужество проявили политрук 316-го полка Хажмудар Озов. Тяжело раненный, он не покинул поле боя продолжая сражаться с фашистскими захватчиками. Их было много – героев Кабардино-Балкарии, которые отдали свои жизни на Мартыновской земле. На полях у хуторов Батлаевки, Ново-Николаевки, Московского, у слободы Большая Мартыновка и других поселков района закладывались основы дружбы мартыновцев с кабардинцами и балкарцами. Благодарные мартыновци за братскими могилами павших воинов 115-ой дивизии. Есть в слободе Мартыновка улица имени 115-ой Кабардино-Балкарской дивизии, одна из улиц и школа названы в честь Хаджимурата Озова. Ему поставили памятник. Далеко позади остались годы Великой Отечественной войны, но они навсегда останутся в памяти народной. От имени жителей Мартыновского района выражаем надежду, что дружба жителей Мартыновского района и Кабардино-Балкарии будет продолжаться и дальше. Это лучшая память о погибших воинах 115-ой кавалерийской дивизии, за это наша огромная благодарность ветераном дивизии. Пусть на земле горной Кабардино-Балкарии и в Сальских степях всегда будут солнце, мир, радость, дружба!»
11. Бекъалды Алинэ:
Адрей къуажэхэми хуэдэу, Псыгуэнсу къуажэм къыщыгъуэтыгъуейщ унагъуэ, зауэ блэк1ар зылъэмы1эса, абы имыгъэгу1а. Дэсащ ди къуажэм унагъуэхэр къуипл1ри зауэм дагъэк1ауэ, я къуэхэм щыщ адэ-анэхэм зыри къащыхудэмыхьэжа. Апхуэдэхэщ зи къуипл1ри зауэм хэк1уэдахэу Созей Къуэдзокъуэ, Хъаничэ Хьэт1ым, Шыбзыхъуэ Исмел сымэ.
12.Гъуэтыж Аминэ:
Гъунэжщ зи къуищри зауэм къимык1ыжахэри.
Апхуэдэщ Азнэур Жанхъуэт, 1эпщацэ Сэлихь, Бэракъ Тембот, Безыр Таулостэн, Безыр Джэрихъан, Бец1ык1у Мат1э, Быт1э Мэзан, Вэрыкъуэ Алий, Гъуэгунокъуэ Умар, Къэзанш Джэрихъан, Къарднгъущ1 Нухь, Хьэсанэ Хъерлы, Шэр1ужь Хьэк1ашэ, Шыбзыхъуэ Батырбэч сымэ.
13 .Шк1эжь Марианнэ:
Ц1ыхуиблым щыщ1эдзауэ ц1ыхуипщ1ым нэс, уеблэмэ, нэхъыби яф1эк1уэдащ Балъкъызхэ, Бэракъхэ, Безырхэ, Бэчхэ, Бозийхэ,Вэрыкъуэхэ,Гъуэгунокъуэхэ, Къандорхэ, Къардэнгъущ1хэ, Къулхэ, Къущхьэхэ, Мызхэ, Семэнхэ, Сэзейхэ, Тарчокъуэхэ, Хьэсанэхэ, Шэр1ужьхэ, Шыбзыхъуэхэ лъэпкъхэм.
14. Къанкъул Лианэ
А) Анэм дежк1э быным нэхърэ нэхъдунейм теткъым. Абы щхьэк1э имыщ1эфыни дунейм теткъым, уеблэмэ, и псэри итыфынущ.
Зауэ зэманым сыт хуэдиз бэлыхь я псэм телъа зи бын зауэм 1ута анэхэм?!
Зэрытщ1эщи, куэдым я къуэхэм къагъэзэжакъым. И зы къуэ ф1эк1а зауэм 1имыхами хурикъунти анэ тхьэмыщк1эм, псэуху, ар игъеину. Ауэ нэхъ гуауэжырарати, къыщыхъуа щы1эщ зы анэ къилъхуауэ зы унагъуэм ик1ауэ зэкъуэшищри , зэкъуэшипл1ри зауэм дэк1ыу зыми къыщамыгъэзэжа.
15.) Дол Лианэ:
Фи нэгу къыщ1эвгъыхьэт зи бынищ е бынипл1 зауэм къимык1ыжа, гуауэр гъэбэгъуауэ къызытепсыха а анэ тхьэмыщк1эхэм я фэм дэк1ар, нэпсу щ1агъэк1ар, сыт хуэдэ гъащ1э абыхэм я1эжар? Зы гурыф1ыгъуэт зи бын зыф1эк1уэда анэм къыхуэнэжыр: ар и къуэм и фэеплъу къэна сурэт к1апэм, жэщ – махуэ имы1эу, еплъынырт, абы епсалъэу и гу бамп1эр дихынырт.
Апхуэдэ зы анэ тхьэмыщк1эщ Бицу Анатолэ и «Сурэт» усэр зытеухуари.
16. Шк1эжь Марьянэ Бицу Анатолэ «Сурэт»
Куэд щ1ащ зауэ маф1эр зэрыужьыхыжрэ,
Ауэ сахуэ ф1ыц1эр ноби ди щ1ым телъщ.
Мис, щ1эрыщ1эу нанэ блыным къыф1ехыжри,
Нэпсыр щ1илъэщ1ык1ыу, сурэт гуэрым йоплъ…
А сурэтыр нанэм хуехь и 1упэм, и нэм,И псэм химыхынур щ1екъузэ и бгъэгу…
Къогуф1ык1 сурэтым щ1алэ щхьэц баринэр-
Пасэу ар къигъанэу, техьар зауэ гъуэгу.
А зы сурэт закъуэрщ къытенар дунейми
И фэеплъу и къу эзакъуэм хэк1уэдам-
Аращ зэплъыр анэр дыгъэр къыщ1эк1ами,
Аращ зэплъыр анэр жэщыр хэк1уэтам…
Къызоплъыхь сэ фэбжьк1э гъэнщ1а мы ди щ1ылъэр,
Нобэм и нэщэнэу дэнк1и щызолъагъу:
Итщ и пащхьэм анэр блыным сурэт ф1элъым-
Сурэтыр нэщхъыф1эщ. Анэр гук1э магъ.
17. Шэр1ужь Миланэ
Зауэ угърсызыжьым сабий мащ1э адэншэ ищ1акъым. Сыту куэдрэ ехъуэпса ахэр зи адэ зауэм къик1ыжахэм. Кэлъытэгъуейщ адэншэ сабийхэм гухэщ1у я1ар зыхуэдизыр сытым дежи хуэныкъуащ ахэр адэм и 1эф1, и дахэ,и гулъытэ, и ущие псалъэ.
Апхуэдэ гупсысэ хьэлъэхэмк1э гъэнщ1ащ Тэрч куейм щыпсэу Сэрахъэ Розэ и адэм и фэеплъ хуищ1а усэри.
А усэм къыфхуеджэнщ К1ущ Каринэ.
17(а). К1ущ Каринэ (Сэрахъэ Розэ «Си адэм папщ1э»
Адэр ди пщ1ант1эм ущыдэк1ым,
Симыхабзэу сыныпк1элъыжат.
Иужь дыдэу си щхьэфэм 1э дэплъэжри
Псэр къыщыбна зауэм у1ухьат.
Маф1э лыгъе1 зауэм узды1утым,
Уи тхыгъит1и дэ къыт1эрыхьат.
Ауэ ди жэуапыр нэмысыжу
Хъыбарыншэу адэр ук1эдат.
Тек1уэныгъэр ди дзэхэм къахьаи,
Закъуэт1акъуэтжылэм къэк1уэжар,
Ахэм уахэхуэным сыщыгугъыу
Ди гъуэгужьыр куэдрэ сэ схъумат.
Сэлэт фащэр зыщыгъ л1ы мыц1ыхум
Уи ц1эр жыс1эу сыжьэхэлъэдат.
Ауэ уэрмырауэ къыщыщ1эк1ым,
Си гур хэщ1у сыкъикъуэгъык1ат.
Адэхэм пежажьэ си ныбжьэгъухэм
Сехъуапсэу сабиигъуэр схьащ.
Ущызгъаф1э гукъэк1ыжхэр сщ1ыгъуу
Балигъып1э гугъум сиуващ.
К1ущ Каринэ
Уэрэд «Си адэр сц1ыхуу щытакъым»
18. Гъуэтыж Аминэ:
Пэжщ, ди къэралым и дежк1э а лъыгъажэ зауэр иухащ. Ауэ сыту уасэ лъап1эт а тек1эныгъэм абы щ1итар! Мелуан щэщ1ым нэс… Къапщтэмэ. ди Псыгуэнсу къуажэм щыщу зауэм 1ухьа ц1ыху 628-м къэзыгъэзэжыар 204 къудейрщ, 202-р хъыбарыншэу к1уэдащ.
19.Шк1эжь Лианэ: Сыту куэд къыдищ1а зауэжь блэк1ам! Илъэс 66-рэ блэк1а пэтми, гъущакъым а зауэм и у1эгъэр. Дэ ди насыпым папщ1э зи псэ зытахэр зэи тщыгъупщэ хъунукъым, сыту жып1эмэ, ар тщыгъупщэну дыхуиткъыми. Ахэри хуейт псэуну, унэну, ауэ Хэкум хуа1э лъагъуныгъэр псэм япэ ирагъэщащ. Зауэр иухащ ди тек1уэныгъэк1э.
19(а) К1ущ Каринэ:
Сыту гуф1эгъуэшхуэт а зауэр щыувы1а махуэр!
Иджыпсту фезгъэдэ1уэнщ а махуэ дыдэм, накъыгъэм и 9-м, ди усак1уэ нэхъ лъэрызехьэхэм ящыщ К1уащ Бет1ал а гуимык1ыж махуэшхуэм хутха усэм.
Тек1уэныгъэ
20Шэр1ужь Миланэ
Феда1уэ усэ « Сэлэт шырыкъу». Ар итхащ ди усак1уэ щэджащэ К1ыщокъуэ Алим. Алим ящыщщ жыджэру Хэку зауэшхуэм хэтахэм.
Мэкъуауэ Азэмэт( К1ыщокъуэ Алим «Сэлэт шырыкъу»)
Гъуэгу тк1ум щытщ1 маф1эм пхисык1ауэ,
И лъапщхьэм куэдрэ шэ техуащ,
Ди хэку ар сщыгъыу сыкъик1ауэ,
Берлин нэсыхук1э сыкъэк1уащ.
Иджы и лъэгур ныщ1эхуами ,
Ит1ани щ1эк1э ар схъуэжын?
Ар сщыгъыу бийхэм сатек1уащи,
Сэ ар гуф1эгъуэм хуэсхьыжынщ.
Схуащ1ынщ ныбжьэгъухэм джэгу згъэзэжмэ,
Бжэ1упэр къабзэу япхъэнк1ау,
Хуэм хъумэ, 1эгур къаублэжу,
Къэфэнщ бащлыкъыр екъуэк1ау.
Абы шырыкъур сэ нэсхьэсмэ,
Ар сщыгъыу сщ1ынущ ислъэмей,
Сэлэт шырыкъум сф1эф1щ сэ лъысмэ ,
Япэ къэфэгъуэр мис абдей.
21. Бекъалды Алинэ:
Ди къуажэм щыщу хахуэу Хэку зауэшхуэм хэтахэу къагъэзэжахэщ: Балъкъыз Хьэмзэт, Уэртэбей Мат1э, Мыз Т1ут1э, Дол 1эдэм, Дзыгъур Жанзилэт, Беслъэней Млат1э, Бозий Кушбий, Темыркъан Аскэр, Гъуэгунокъуэ Къэралбий, Семэн Т1ут1э, Тарчокъуэ Андрей, К1асэ Шагъырбий, Мыз Къанщобий сымэ. Ди жагъуэ зэрыхъущи, зауэм хэта ди нэхъыжьыф1хэм мащ1эщ къэнэжар. Къытхуэнэжа мащ1э т1эк1ур тхьэм куэдрэ ди япэ фригъэт!
21а. Шк1эжь Марьянэ:
Нэхъ лейуэ дыкъытеувы1эну дыхуейт Яхэгуауэ Михаил къик1уа гъуэгуанэм, абы л1ыгъэ зэрихьам.
Яхэгуауэ Михаил! Зи унэц1эр ди хэкум имызакъуэу, Совет Союз псом зэрихьа л1ыхъужьыгъэмк1э къыщац1ыхуа, ди къуажэр ц1эры1уэ зыщ1а адыгэл1щ.
Хэку зауэшхуэр къыщыхъеям Яхэгуауэ Михаил и щIалэгъуэ дахэу дзэм къулыкъу щищIэрт. Ауэ жыжьэт здэщыIэр. Ди къэралым и дыгъэ къыщIэкIыпIэмкIэ Японием пэгъунэгъуу къэрал гъунапкъэм Iутт. Зауэр къэхъейри абыкIэ сэлэтхэр куэдрэ щаIыгъыжакъым. Мафэгум кърагъэтIысхьэри, дыгъэ къухьэпIэмкIэ къашэжащ. Хэку зауэшхуэр екIуэкIыху Яхэгуауэр зауэм къыIукIакъым – миномет батареем связисту щыIащ.
22. Шк1эжь Лианэ:
1943 гъэм Яхэгуауэ Михаил хэтащ Курск деж щекIуэкIа зауэ гуащIэм, игъащIэм къэмыхъуауэ танк куэд зыхэтам. ЛъэныкъуитIымкIи танк миным щIигъу щызэпэщIэувауэ къызэрекъутэххэрт. Совет Iэщэр бийм ейм зэрефIэкIыр наIуэ щыхъуа зэхэуэшхуэм ди минометхэм лъэкI къагъэнакъым.
Зауэр и гуащIэгъуэу екIуэкIыу нэхъ щ1ыпIэ шынагъуэ дыдэхэм кIуэурэ, Яхэгуауэм кIапсэхэр зэпищIэжырт. Биишэр ихъуреягъкIэ къыщыпIэнкIыу, зэм пщыурэ, зэм къыщылъэтрэ жэурэ связыр щызэпыуда щIыпIэр абы къихутэрт икIи зэригъэзэхуэжырт. Сыт хуэдэ гузэвэгъуэ хэмыхуами, щтэуэ имыщIапхъэ илэжьакъым, здэмыкIуапхъэ кIуакъым,лIыгъэмрэ губзыгъагъэмрэ хэлъу зэрыхуа щытыкIэ гугъухэм къикIыфащ.
23 .Бекъалды Миланэ … Бжьыхьэ хуегъэзэкI хъуауэ ди дзэхэр Днепр екIуэлIащ. Оболонье къуажэм пэгъунэгъуу щекIуэкIа зауэ гуащ1эм лIыгъэшхуэ щызэрихьащ Михаил. 360-нэ фочауэ полкым и миномет батареем и зауэлI Яхэгуауэм дамыгъэ лъапIэ къызэрырата тхылъым итщ: «ЩIыпIищым кIапсэр щызэпыудауэ къехутэ ефрейтор Яхэгуауэм. Биишэхэр а щIыпIэм къызэрытелъалъэр илъагъу пэтми, и псэм емыблэжу псынщIэу ди связыр зэф1игъэувэжащ, абы и сэбэпкIэ ди миномет батареем хузэфIэкIащ бийм и мафIэр зытезыIыгъэ удын иридзын. Зауэр здекIуэкIым аргуэру Яхэгуауэм къихутащ кIапсэр зэрызыпыудар, ауэ ар щызыпыуда щIыпIэр иджы бийм иIыгът. ЩIалэ хахуэм гъуэгум бий зауэлIитху къыщыхуэзати, ахэр иукIри связыр зэфIигъэувэжащ. Бийм еуэну ди батальоным Iэмал игъуэтыжат.»
24. Дол Лианэ:
Днепр япэу зэпрыкIа гупым яхэтащ Михаил. Связыр къызэрызэригъэпэщыжыну кIапсэхэри Iэмэпсымэхэри здыпхришати – псым зэпрыкIахэм зэуапIэ Iэнатэ яубыду къебгъэрыкIуа бий куэдым зыщахъумэжын хуей щыхъум – Яхэгуауэми, къыпэщыта къалэныр зэфIигъэкIауэ, Днепр и сэмэгурабгъумкэ къреджэ икIи топхэмкIэ фашистхэм нэхъ щеуэну щIыпIэхэмкэ дзэ унафэщIхэм хъыбар ярегъащIэ. Ижьырабгъу ныджэм къыщиухъуреихьа дзэ пакIэр къелынтэкъым адрей псы Iуфэм хуаIэ пыщIэныгъэр зэпыуамэ. Ар зэпигъэуакъым адыгэлI хахуэм – Днепр псышхуэм къызэприша кIапсэр, щызэпыуд къэхъуми зэпищIэжыфащ, икIи ди дзэр Днепр зэпрыкIынымкIэ дэIэпыкъуэгъушхуэ хъуащ.
Яхэгуауэр уIэгъэ хэлъэу а зауэм къыIуашыжат .
25. . Шэр1жь Миланэ 1943 гъэм жэпуэгъуэм и 16-м СССР-м и Совет Нэхъыщхьэм и Президиумым унафэ къищтащ Днепр щызэпрыкIым зэрахьа лIыгъэм, лIыхъужьыгъэм папщIэ блыщIрэ еянэ фочауэ дивизэм щыщ Яхэгуауэ Михаил Совет Союзым и ЛIыхъужь цIэ лъапIэр фIищу.
26 Дол Лианэ:
Яхэгуауэр зауэ
гуащIэ
куэдым къелри, ар хэтащ ТекIуэныгъэм
и парадышхуэу я Мэзкуу щекIуэкIам.
Ар блэкIащ
фашист нып фIыцIэжьхэр
зи лъабжьэм щ1адза Мавзолейм.
Зауэ нэужьым пщIэ
иIэу
илъэс куэдкIэ
лэжьащ.
Яхэгуауэр 1990 гъэм дунейм ехыжащ.
Пcыгуэнсу щыщ Совет Союзым и ЛIыхъужь Яхэгуауэм и цIэр зэрахьэ Налшык къалэ и уэрамышхуэм, къыщалъхуа Псыгуэнсу и зы уэрамым, езанэ еджапIэм. Илъэс куэд хъуауэ накъыгъэм и9-м бэнэк1э хуитымк1э зэпеуэ щок1уэк1. Дрогушхуэ апхуэдэ цIыху уардэ ди къуажэм къызэрыдэкIам папщIэ!
Дэ тщыгъупщэнкъым фэ къытхуэфщIахэр,
Ди гум сыт щыгъуи филъынщ!
27.Къанкъул Лианэ:
Пщ1э зыхуэтщ1 зауэм хэта ди ветеранхэ, ди хьэщ1э лъап1эхэ!! Фи бынхэм, абы я бынхэм я быныжхэм ф1ыщ1э къыфхуащ1 ди къэралыр псэзэпылъхьэп1эм къызэрифшам папщ1э. Ди гуапэщ иджыри куэдрэ фыузыншэу ди япэ фитыну!
28. Шэр1ужь Жаннэ:
Зауэм и к1эр хьэдагъэщь» - же1э псалъэжьым.
Иджыри зауэм бэлыхьу къихьахэр ящыгъупщэжауэ зыгуэрхэр мэлъэп1астхъэ.
Ауэ абыхэм яхузэф1эк1ынкъым я мурад ф1ейхэр зэ1уащэну. Дэ сытк1и абыхэм дапэщ1эувэнущ.
Хуэддэнкъым зыми ди мамыр гъащ1эр къызэпиуду!
Хуэддэнкъым зыми ди щ1ыналъэ дахэр хэутэн ищ1у!
Уэрэд «Зауэ дыхуэмей». Зыгъэзащ1эхэр 5-нэ, 7-нэ еджак1уэхэмрэщ.